МЕФ кристаллы Краснообск

В один прекрасный день, я решил скупиться мефедроном – настоящей психоделикой для настоящих кайфоломов. Я знал, что этот стафф был доступен только у избранных, поэтому мои ноги уже несли меня в направлении самого стремного магазина в городе. Ведь там как раз можно было найти такие вещи, что обычным людям просто сложно представить.

Когда я вошел в этот пикапчик, меня окутал запах хэша и других нелегальных наркотиков. Но я был решительным и ничто не смогло остановить меня. Я подошел к прилавку, заинтересованный и в поиске своей доли психоделики.

Окунувшись в атмосферу магазина, я услышал голос джея, стоящего за прилавком. "Какие закладки тебе нужны?" – спросил он. На его лице можно было увидеть настоящую злобу, которая только добавляла мне адреналина.

Я немного придумал в ответ: "Ну, мне нужна порция мефедрона, овердохуй мне этого добра!" – ответил я, пытаясь звучать уверенно, но при этом не выдавать свою настоящую природу.

В то время, как джей доставал мою "дозу счастья", я не мог не заметить, как магазин обильно украшен психоделическими картинами, словно созданными при вдыхании пыльцы растущих психоделиком. Я медленно пыхнул свой длинный долларовый билль, чувствуя, как мое состояние начинает меняться.

Когда джей наконец вытащил эту заветную закладку, я почувствовал, как мои глаза заполнились жаждой и желанием выпить эту дозу без остатка. Я сунул ему деньжищи, не замечая, что он смотрит на меня с недоверием.

Вокруг меня все начало искажаться, словно я попал в альтернативную реальность, где все цвета смешивались и плывут перед моими глазами. Я чувствовал себя как герой психоделического режима, но это был не кайфол для меня.

Я пытался подняться, но ноги отказывались слушаться, я был полностью запутан в своих мыслях, словно находился в ловушке собственного разума.

Часы казались неуклюжими, когда я пытался выбраться из этого состояния, но все было бесполезно. Моя реальность начала находиться на грани разрушения, а я при этом лишь пытался сохранить остаток сознания.

Я больше не был готов к таким экспериментам и принял решение оставить позади свою наркозависимость, понимая, что она только мешала мне находить истинное счастье.

Но история о магазине-закладке и моих попытках купить мефедрон всегда будет напоминать мне об опасностях психоделиков и тех, кто портит удовольствие – кайфола. Нельзя бороться с внутренними демонами, используя нарушенные закладки в стремных местах.

Я ей дуже вдячний, пристрастилась до шматочків льоду

То була така собі звичайна сонячна денценька, коли я вирішив зробити собі хардкорну закладку в житті. А все почалося з думки, як би мені купити мефедрон. Наскільки може бути важка штука – знайти наркоділлера в місті. Але знаючи таке жаргонне слово, як шуга, я вже був готовий включити свої детективні навички. Мої гопницькі знання виявилися по-справжньому крутими, коли я розповідав про свої наміри своєму другу-гопніку Коляну.

Колян, брат, маю для тебе зарубку! Мені потрібен мефедрон, але не знаю, де взяти. Можливо, ти вкурсі?

Коліна очі світнули, і він мені відповів з радісним сміхом: "Братець, вирібайся! Є у нас у туалеті один такий хлопець, він в сусідній школі регулярно чпокнуваєся, може нам допоможе". Його слова мене потішили і збудили в моментальний ентузіазм.

Наступного дня, збираючись на уроки, я не міг стримати посмішки на обличчі. По прогулці в школі ніхто і не підозрював, що в мене в кишені прихована закладка, гарно замотана у папір. Весь день я не міг утриматися від думок про мою зустріч з геніальним наркоділлером.

Після останнього уроку, я зібрався з силами, направившись до туалету. Вже близько дверей я почув такий глухий шукачий голос: "Хто тут? Що ти тут робиш?".

Прихопив закладку і ховаючись за дверима кабінки, я відповів із ледь чутним хи-хи: "Та ну, нічого, шановний пане вчителю! Я тут нічого такого не роблю, просто шукаю туалетний папір, а вже повернусь до класу".

Але вчителю це не сподобалося, і він закричав, що він викличе директора. Я тепер розумію, що у мене була справжня смуга нещастя.

У директора була така гострозуба врода, природжена для порошку, і я відразу зрозумів, що моє Hardcore-життя в школі завершилось. Через кілька хвилин розмови з директором, мені було оголошено, що я вилучений, вигнаний з закладу освіти, через мої "занадто активні пошуки туалетного паперу".

Поки я виходив зі школи, мій гопніцький дух не дозволяв мені відчути сором або болісні почуття. Замість цього, я зітхнув з полегшенням, зберігаючи свою закладку у кишені. Ніхто не міг осягнути мою нову свободу і гарячий порошок, який чекав на мене.

Вранці наступного дня я знову зустрівся з Коляном, щоб знову розповісти йому свої новини. "Брат, вони вигнали мене зі школи, але не на довго! Мій внутрішній злодій уже планує нову чергову закладку, і тепер ми матимемо більше часу на серйозні Хардкорні тусовки!"

"Братець, ти неймовірний! І взагалі, я почував, що щось не так зі школою, нудило, аж ледве закінчив школу", - відповів мені Колян, теж випускник із золотим срібним медалем по людяності.

У нас був план. Все моє зріле життя виховане на закладках і хардкорному житті. І ми не збиралися зупинятися. Ми продовжували сміятися, проводити ночі в екстазі і цілодобових Хардкорні тусовочки. Ми були найкрутіші гопники в нашому місті, які не боялися Ацетаминофену, порошків або лікуватися хи-хи.

І наше найбільше задоволення полягало в тому, що ми могли побачити, як суспільство розуміє, що ми не просто гопники, а ми - херої нової епохи. Ми були нашими власними закладками, планували і виконували свої власні Hardcore-випробування, і ніхто не міг нас зупинити.

Ця моя історія - це крик душі, сповнений відчуттів і надії. Ми всі маємо свої закладки і відчуття шуги, але саме від нас залежить, як ми вміємо налаштуватися на життя і використовувати ці емоції для створення справжніх шедеврів. Як для мене, мої дні у школі - це закінчений етап, і тепер я готовий до нових пригод, нових тусовок і нових закладок у моєму житті. Хардкорні гопніки - завжди готові до випробувань і вигідних угод, які вимагають від нас неконвенційного мислення і впевненості у власних силах. Та нехай життя буде таким же хардкорним, як і ми самі!